1. Властивість за значенням прикметника “незсунений“; стан, коли щось залишається на своєму місці, незміщеним, незрушеним; сталість, непохитність положення.
2. У геології — характеристика гірських порід або геологічних структур, що залишаються на первинному, незміщеному місці свого утворення, не порушених тектонічними зсувами або скидами.