1. Стан людини, яка повністю або практично повністю позбавлена зору; сліпота.
2. Мед. Патологія органів зору, що характеризується втратою зорового сприйняття; повна або практична відсутність зорової функції.
незрячість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не більма, та все ж: ця незрячість подібна війні. Скресають, як ріки, між сірих розгойдувань диму, Бо дим — то усе, що в дарунок приносиш мені.
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”
Частина мови: іменник (однина) |