1. Такий, що не може бути зрушений, похитнутий, знищений; непохитний, міцний, стійкий.
2. Переносно: такий, що не змінюється, не порушується; непохитний, незмінний, сталий.
незрушимий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови