Словник Української Мови
Буква
1. (Про землю, поля, сільськогосподарські культури) Такий, що не забезпечується штучним зрошенням, поливом; що росте або вирощується лише за рахунок природних опадів.
2. (Переносно) Такий, що не отримує достатнього живлення, підтримки, розвитку; занедбаний, виснажений.
Приклад 1:
Об’єкт досліджень – пілотні стаціонарні майданчики (незрошуваний, зрошуваний дощуванням, вилучений зі зрошення) у межах Інгулецької зрошувальної системи (Миролюбівський стаціонар, землекористування СК «Радянська земля», с. Миролюбівка Білозерського р -ну Хе рсонської обл.). Ґрунтовий 20 покрив представлений темно -каштановим іригаційно осолонцьованим і/або залишково солонцюватим важкосуглинковим ґрунтом.
— Тютюнник Григорій, “Вир”