незнаний

Приклад 1:
«Той, що в скалі сидить» Я поведу тебе в далекий край, незнаний край, де тихі, темні води спокійно сплять, як мертві, тьмяні очі, мовчазні скелі там стоять над ними німими свідками подій, що вмерли. Спокійно там: ні дерево, ні зілля не шелестить, не навіває мрій, зрадливих мрій, що не дають заснути, і не заносить вітер жодних співів про недосяжну волю; не горить вогонь жерущий; гострі блискавиці ламаються об скелі і не можуть пробитися в твердиню тьми й спокою.
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Приклад 2:
Я жива! “Т о й, щ о в с к а л i с и д и т ь” Я поведу тебе в далекий край, незнаний край, де тихi, темнi води спокiйно сплять, як мертвi, тьмянi очi, мовчазнi скелi там стоять над ними нiмими свiдками подiй, що вмерли. Спокiйно там: нi дерево, нi зiлля не шелестить, не навiває мрiй, зрадливих мрiй, що не дають заснути, i не заносить вiтер жадних спiвiв про недосяжну волю; не горить вогонь жерущий; гострi блискавицi ламаються об скелi i не можуть пробитися в твердиню тьми й спокою Тебе вiзьму я. Ти туди належиш: ти блiднеш вiд огню, вiд руху млiєш, для тебе щастя – тiнь, ти нежива. Нi!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
XXXI Тим часом над станцією звівся ранок, щоденна висока радість для робітників, селян і мисливців, незнаний для інших, кому відома лише щоденна вечірня туга. Він був — початок і не знав собі кінця.
— Невідомий автор, “Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”

Приклад 4:
Невольнича муза ~406 радо стороною обходжу простуючи іншим викутим із води пофарбованим із червоного цебра сонця Карпат,або Посельська книжка 407~ÊÀÐÏÀÒ хто посилає нам випадковість чи доля гору розлогу і лису наче вийняту із Бескиду відокремлену зі збірності зрештою як і ми як можливо і той незнаний що заніс ім’я разом із грудкою землі що виросла із його великої туги у Карпат щоденно сонце впадає у сопку І. Калинець. Невольнича муза ~408 як вогонь що повертається у кратер там Захід а наш схід висxід сходження щоденно вечірня Шевченкова зоря встає над горою Карпат,або Посельська книжка 409~ÂÅÐÁÍÀ ÍÅIJËß нашою мовою є: пруття вербове зірване на острівцях піщаних де шклистий сніг і оголена скеля ребрами світять сонце за кілька годин т а м буде над галицькими вербами за ніч у слоїку розпуклося баранцями виповнилося округлилося як повноголосся наше тепер наш дім повен мови предків вчуйте її що за мертвецьким плетивом лози заліза І. Калинець.
— Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”

Приклад 5:
Варя починає згадувати товариша Матвiя, i кожного разу, коли вона згадає його, на її серце лягає якийсь досi незнаний їй нiжний бiль… …I так пройшло кiлька хвилин i нарештi кiлька годин. Уже давно красний Кут вiдкурив порохом гарячого, завзятого бою, вже давно зникла «забронiрована пiдвода» десь далеко за ворiтьми клунi, а героїня «сключитєльного гражданського случаю» i досi була в станi якогось химерного забуття.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”