Властивість або стан того, що є незначним; дрібниця, дрібна деталь, несуттєва обставина.
Невелика кількість, обмежений обсяг чогось (наприклад, коштів, ресурсів).
Людина, яка не має важливого становища, впливу або авторитету; особа без значення.
незначність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Яке може бути щастя людині, коли знає вона свою незначність і ніби ніщо вона, а от иніігі керують усім через своє багатство? І жив я багато років тільки що на словах, а насправді — ніби лунатик.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |