1. Властивість або стан того, що не змішане з іншими елементами; чистота, однорідність, відсутність домішок.
2. У хімії, фізиці та техніці — характеристика речовини або матеріалу, що не містить сторонніх компонентів; високий ступінь чистоти.
3. У соціології, етнографії — стан етнічної, культурної або релігійної групи, що характеризується відсутністю змішання з іншими групами; ізольованість, гомогенність.