1. Який не має злоби, злости; не схильний до злобства, незлісний, лагідний, доброзичливий.
2. Який не викликає злоби, неприязні; безневинний, нешкідливий.
незлобивий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щирий і незлобивий був лицар, да вже ж як і допечуть йому, то стережись тоді кожен. У таборі в його або в поході знай свою лаву — не так, як у інших.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик () |