Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що означає “не гірше за когось або щось”, “майже так само добре”, “досить добре”, “непогано“. Виражає позитивне порівняння або оцінку, часто з відтінком скромності або іронії.
2. Уживається також як присудкове слово у значенні “знаходиться у доброму, непоганому стані”, “почуває себе добре”.
Приклад 1:
Як амуницю спорядили І насушили сухарів, На сало кабанів набили, Взяли подимне од дворів; Як підсусідків розписали І виборних поназначали, Хто тяглий, кінний, хто же піш, За себе хто, хто на підставу, В якеє військо, сотню, лаву, Порядок як завівсь незгірш: Тогді ну військо муштровати, Учить мушкетний артикул, Вперед як ногу викидати, Ушкварить як на калавур. Коли пішком-то марш шульгою, Коли верхом – гляди ж, правою, Щоб шкапа скочила вперед.
— Самчук Улас, “Марія”