Який не може бути забутий, згаснути або зникнути; незабутній, незагладний, вічний у пам’яті.
Який не може бути відчужений, відібраний або втрачений; невід‘ємний, притаманний.
незбутній
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І вже тоді не буде вороття у той незбутній час, у богоданий. Я падаю на діл, що, довгожданий, враз утинає виспрагле життя!
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикментик () |