1. (у математиці) такий, що не має скінченної границі; такий, що не є збіжним (про числову послідовність, функцію, ряд тощо).
2. (у лінгвістиці) такий, що не має спільного походження, не є спорідненим; незбіжний (про слова, мови, явища).
незбіжний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |