незбіжний
[nɛzbiʒnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у математиці) такий, що не має скінченної границі; такий, що не є збіжним (про числову послідовність, функцію, ряд тощо).
-
(у лінгвістиці) такий, що не має спільного походження, не є спорідненим; незбіжний (про слова, мови, явища).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незбіжний, р. незбіжного, д. незбіжному, з. незбіжного, о. незбіжним, м. незбіжнім