незаймистий

1. (про людину) Такий, що не піддається сторонньому впливу, здатний самостійно мислити та приймати рішення; незалежний, самодостатній.

2. (про явище, стан) Який існує або відбувається самостійно, не будучи пов’язаним із чимось іншим, не залежний від зовнішніх факторів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |