незаявлення

1. Відсутність заяви, офіційного повідомлення або подання документів, які є обов’язковими згідно з встановленим порядком; невиконання вимоги щодо заявки.

2. У правовому контексті: невиконання обов’язку повідомити (заявити) відповідному органу або особі про певні відомості, факт або подію, якщо такий обов’язок прямо передбачений законом, договором або іншим нормативним актом.

Приклади вживання слова

незаявлення

Відсутні