незаволочений
[nɛzɑʋolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(про територію, землю) Такий, що не був підвладний волосному управлінню, не входив до складу волості в Російській імперії.
-
(переносно) Вільний від адміністративного контролю, опіки; незалежний, автономний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незаволочений, р. незаволоченого, д. незаволоченому, з. незаволоченого, о. незаволоченим, м. незаволоченім