незастрахованість

Стан, коли особа, майно, ризик або інший об’єкт не охоплені договором страхування та не мають фінансового захисту на випадок певної події (збитків, аварії, хвороби тощо).

Управлінський, соціальний або правовий стан, за якого в системі (наприклад, охорони праці, соціального забезпечення) відсутні механізми страхування від певних ризиків для окремої категорії осіб або суспільства загалом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |