Значення
-
Стан, коли особа, майно, ризик або інший об’єкт не охоплені договором страхування та не мають фінансового захисту на випадок певної події (збитків, аварії, хвороби тощо).
-
Управлінський, соціальний або правовий стан, за якого в системі (наприклад, охорони праці, соціального забезпечення) відсутні механізми страхування від певних ризиків для окремої категорії осіб або суспільства загалом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незастрахованість, р. незастрахованості, д. незастрахованості, з. незастрахованість, о. незастрахованістю, м. незастрахованості, к. незастрахованосте