Значення
-
Властивість або стан того, що не може бути застосованим, використаним на практиці; непридатність для практичного вживання.
-
Відсутність практичного застосування, реалізації чи впровадження чогось (наприклад, теорії, принципу, правила).
-
Юридичний термін, що означає неможливість або відсутність підстав для застосування певної норми права, правила, санкції тощо у конкретній ситуації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незастосованість, р. незастосованості, д. незастосованості, з. незастосованість, о. незастосованістю, м. незастосованості, к. незастосованосте