1. Властивість або стан того, що не може бути застосованим, використаним на практиці; непридатність для практичного вживання.
2. Відсутність практичного застосування, реалізації чи впровадження чогось (наприклад, теорії, принципу, правила).
3. Юридичний термін, що означає неможливість або відсутність підстав для застосування певної норми права, правила, санкції тощо у конкретній ситуації.