Значення
-
Абстрактний іменник, що означає стан або якість бути незаслуженим; відсутність обґрунтованих підстав для отримання чогось (наприклад, похвали, нагороди, звинувачення).
-
Несправедливість, необґрунтованість у оцінці чи ставленні, коли дії, якості або заслуги особи не визнаються або, навпаки, особа отримує те, чого не заслуговує.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незаслуженість, р. незаслуженості, д. незаслуженості, з. незаслуженість, о. незаслуженістю, м. незаслуженості, к. незаслуженосте