незаскленість

1. Властивість або стан будівельних конструкцій, фасадів тощо, що характеризуються відсутністю скління, засклених поверхонь.

2. У архітектурі та будівництві — конструктивна або дизайнерська особливість, коли частина об’єкта (наприклад, балкон, лоджія, огорожа) є відкритою, не захищеною склопакетами або іншими світлопрозорими елементами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |