незасідланість

[nɛzɑsidlɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Власна назва, що позначає філософсько-етичну концепцію та суспільний ідеал, запропоновані українським письменником і мислителем Іваном Франком; стан свободи людини від будь-яких форм духовного, інтелектуального та соціального гноблення, примусу або обмеження, що дозволяє їй самостійно та відповідально формувати власні переконання, світогляд і шлях життя.

  2. У ширшому вжитку — стан внутрішньої свободи, незалежності думки та незаангажованості, здатність критично мислити і не підпадати плітко під вплив чужої ідеології, пропаганди чи стереотипів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незасідланість, р. незасідланості, д. незасідланості, з. незасідланість, о. незасідланістю, м. незасідланості, к. незасідланосте

Більше записів