незапитаний

1. Такий, що не був запитаний, не отримав дозволу або не чекав на запрошення; такий, що діє або з’являється самовільно, без чиєїсь волі.

2. (У значенні присудкового слова) Не потребує запитання, дозволу або обґрунтування; очевидний, сам собою зрозумілий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |