незапитаний
[nɛzɑpɪtɑnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не був запитаний, не отримав дозволу або не чекав на запрошення; такий, що діє або з’являється самовільно, без чиєїсь волі.
-
(У значенні присудкового слова) Не потребує запитання, дозволу або обґрунтування; очевидний, сам собою зрозумілий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незапитаний, р. незапитаного, д. незапитаному, з. незапитаного, о. незапитаним, м. незапитанім