незаповненість

1. Властивість за значенням прикметника “незаповнений“; стан, коли щось не заповнене, порожнє, не зайняте.

2. Те, що не заповнене; порожнеча, пустота (як фізична, так і абстрактна).

3. У переносному значенні — відчуття внутрішньої порожнечі, браку чогось важливого (наприклад, сенсу, емоцій, цілей).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |