незаплямленість

[nɛzɑpljɑmlɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан, за якого щось або хтось залишається незаплямованим, не заплямований нічим; чистота, незайманість, бездоганність (часто у переносному значенні — про репутацію, честь, ім’я).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незаплямленість, р. незаплямленості, д. незаплямленості, з. незаплямленість, о. незаплямленістю, м. незаплямленості, к. незаплямленосте

Більше записів