Значення
-
Властивість або стан того, що не може бути заперечено; беззаперечність, безспірність, очевидність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незаперечливість, р. незаперечливості, д. незаперечливості, з. незаперечливість, о. незаперечливістю, м. незаперечливості, к. незаперечливосте