Значення
-
Властивість або стан того, що не є замкнутим, ізольованим; відкритість, доступність для зовнішніх впливів, контактів або спостереження.
-
У математиці: властивість множини, яка не містить усіх своїх граничних точок, тобто така, що її доповнення є відкритою множиною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незамкнутість, р. незамкнутості, д. незамкнутості, з. незамкнутість, о. незамкнутістю, м. незамкнутості, к. незамкнутосте