незалежник

1. Політичний діяч, громадський активіст або прибічник ідеї державної незалежності, суверенітету певної території чи народу (найчастіше стосується України).

2. Представник політичної партії, руху або громадської організації, що має в назві слово “Незалежність” або відстоює незалежність як головну ціль.

3. У конкретно-історичному контексті: учасник національно-визвольних змагань, борець за державну самостійність України у XX столітті.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |