Значення
-
Властивість або стан того, що не становить загрози, небезпеки чи ризику; відсутність загрозливого характеру.
-
У контексті міжнародних відносин або безпеки — політика або статус держави, організації чи об’єкта, що демонструють відсутність агресивних намірів і не сприймаються як джерело небезпеки для інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незагрозливість, р. незагрозливості, д. незагрозливості, з. незагрозливість, о. незагрозливістю, м. незагрозливості, к. незагрозливосте