незагнузданість

[nɛzɑɦnuzdɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “незагнузданий“; стан, коли когось або щось не вдалося приборкати, обмежити, підкорити контролю або дисципліні.

  2. Відсутність обмежень, заборон або суворих правил; свобода дій, висловлювань або поведінки, що не стримується зовнішніми силами.

  3. У переносному значенні — нестриманість, розгульність, надмірна сваволя в проявах почуттів, бажань або вчинків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незагнузданість, р. незагнузданості, д. незагнузданості, з. незагнузданість, о. незагнузданістю, м. незагнузданості, к. незагнузданосте

Більше записів