1. Такий, що не загубився в пам’яті, залишився в ній назавжди; пам’ятний, незабутній.
2. Який не втратив актуальності, значення; не забутий, що його пам’ятають і шанують (про події, явища, традиції).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не загубився в пам’яті, залишився в ній назавжди; пам’ятний, незабутній.
2. Який не втратив актуальності, значення; не забутий, що його пам’ятають і шанують (про події, явища, традиції).
Приклад 1:
друже незабутий! Живою душею в Украйні витай, Літай з козаками понад берегами, Розриті могили в степу назирай.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”