Властивість або стан, за якого земельна ділянка, поле, ґрунт тощо не заростає бур’янами, не засмічене дикорослою рослинністю.
незабур’яненість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан, за якого земельна ділянка, поле, ґрунт тощо не заростає бур’янами, не засмічене дикорослою рослинністю.
Відсутні