Значення
-
Властивість за значенням прикметника “незабудований“; стан, коли територія, ділянка землі не зайнята будівлями, спорудами або іншими об’єктами капітального будівництва.
-
У містобудуванні та земельному праві — характеристика земельної ділянки, що свідчить про відсутність на ній будь-яких об’єктів нерухомості (житлових, промислових, господарських тощо), що дозволяє використовувати її для нового будівництва.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незабудованість, р. незабудованості, д. незабудованості, з. незабудованість, о. незабудованістю, м. незабудованості, к. незабудованосте