Значення
-
Властивість або стан, коли щось не заборонено законом, правилами або нормами; відсутність заборони, дозволеність.
-
У контексті права — юридична характеристика дії, явища чи предмета, що означає відсутність правових обмежень чи заборон на їхнє існування, використання чи поширення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незаборонованість, р. незаборонованості, д. незаборонованості, з. незаборонованість, о. незаборонованістю, м. незаборонованості, к. незаборонованосте