незаборонованість

Властивість або стан, коли щось не заборонено законом, правилами або нормами; відсутність заборони, дозволеність.

У контексті права — юридична характеристика дії, явища чи предмета, що означає відсутність правових обмежень чи заборон на їхнє існування, використання чи поширення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |