Словник Української Мови
Буква
1. Відсутність забезпечення, нестача необхідних засобів, ресурсів або умов для нормального існування, функціонування чи життєдіяльності.
2. (юр.) Невиконання зобов’язань, недотримання встановлених вимог, норм або правил, що призводить до порушення прав, інтересів або створення небезпечних умов.
Приклад 1:
Деградація водних об’єктів через їх забруднення органічними й неорганічними речовинами стічних вод відбувається, передусім, у зв’язку із погіршенням ефективності очистки та незабезпечення належної експлуатації каналізаційних очисних споруд, недосконалості природоохоронної законодавчої бази і відсутності контролю з боку природоохор онних органів. Найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів є комунальне господарство, промисловість та сільське господарство [2-4].
— Тютюнник Григорій, “Вир”