Властивість або стан незаангажованого; відсутність упередженості, зацікавленості в певному результаті, зв’язків із якоюсь групою, партією, організацією чи ідеологією, що дозволяє зберігати об’єктивність, незалежність суджень і безсторонність.
незаангажованість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
виступали за самоцінність мистецтва, формалістичні експерименти й незаангажованість змістового наповнення. Натомість «Всеукраїнська федерація пролетарських письменників і митців», «Гарт» і т.д.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |