1. (у фізиці, зокрема ядерній фізиці та астрофізиці) такий, що містить менше нейтронів, ніж стабільний ізотоп того самого хімічного елемента; що характеризується дефіцитом (нестачею) нейтронів у ядрі атома.
2. (у хімії) що стосується радіоактивних ізотопів, які мають надлишок протонів у ядрі відносно нейтронів і перетворюються на стабільні елементи шляхом електронного захоплення або позитивного бета-розпаду.