1. Відсутність єдності, роз’єднаність, роздробленість; стан, коли щось не є цілісним або монолітним.
2. (У політичному, суспільному контексті) Відсутність згоди, розбіжності в поглядах, думках або діях; розкол, розгардіяш.
неєдиність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |