Значення
-
Відсутність вживання, невикористання чогось; стан, коли щось не застосовується на практиці.
-
(У мовознавстві) Відсутність певного слова, форми, конструкції або іншого мовного елемента в активному вжитку, у живій мовній практиці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невживання, р. невживання, д. невживанню, з. невживання, о. невживанням, м. невживанні, к. невживання