1. Стан, коли щось не використовується, не вживається на практиці; відсутність вжитку, застосування.
2. (У лексикографії) Категорія для позначення слів, які вийшли з активної мовної практики, але збереглися в текстах або пам’яті мови; архаїзм, історизм.