Значення
-
Стан, коли щось перестали використовувати, вживати; вихід з ужитку, занепад, застарілість.
-
Рідко вживаний, застарілий вираз або слово; архаїзм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невжиток, р. невжитку, д. невжиткові, з. невжиток, о. невжитком, м. невжиткові, к. невжитку