Значення
-
Обмеження права громадянина на виїзд за кордон, що накладається державними органами з різних причин (адміністративних, політичних, юридичних).
-
Стан, коли особа не має можливості або права покинути країну, часто як форма тиску або покарання.
-
У конкретно-юридичному контексті — запис у паспорті або офіційне рішення компетентних органів, що забороняє виїзд з держави.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невиїзд, р. невиїзду, д. невиїздові, з. невиїзд, о. невиїздом, м. невиїзді, к. невиїзде