1. (у логіці та філософії) Спосіб міркування, при якому висновок не випливає логічно з наведених посилок або умовиводів; необґрунтовано, невиправдано.
2. (заст., рідко) Те саме, що невивідно — не піддаючись виведенню, незмінно, постійно.
невиводно
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |