невивід

1. У логіці та математиці — метод доведення, що полягає в демонстрації неможливості або хибності певного твердження шляхом встановлення суперечності, яка випливає з припущення про його істинність; доведення від супротивного.

2. У праві — процес або результат оскарження та скасування судового вироку, рішення чи виведення чого-небудь з-під дії закону.

Приклади вживання слова:

невивід

Відсутні