Значення
-
У логіці та математиці — метод доведення, що полягає в демонстрації неможливості або хибності певного твердження шляхом встановлення суперечності, яка випливає з припущення про його істинність; доведення від супротивного.
-
У праві — процес або результат оскарження та скасування судового вироку, рішення чи виведення чого-небудь з-під дії закону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невивід, р. невиводу, д. невиводові, з. невивід, о. невиводом, м. невиводі, к. невиводе