невироджений

1. (про матрицю, перетворення) Такий, що має ненульовий визначник; обернений до якого існує.

2. (про квадратичну форму) Така, що не є виродженою, тобто її ранг дорівнює порядку матриці коефіцієнтів.

3. (у ширшому математичному контексті) Такий, що не є виродженим, тобто не має особливостей, що знижують його розмірність або повноту; регулярний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вона показує, при якій температурі невироджений газ з м а- сою молекул, що дорівнює масі електрона, мав би енергію теплового руху kT, що д о- рівнює енергії Фермі. Для електронів в м е- талі K10T 4 F ≈ .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Частина мови: прикментик () |