невироджений
[nɛʋɪrodʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(про матрицю, перетворення) Такий, що має ненульовий визначник; обернений до якого існує.
-
(про квадратичну форму) Така, що не є виродженою, тобто її ранг дорівнює порядку матриці коефіцієнтів.
-
(у ширшому математичному контексті) Такий, що не є виродженим, тобто не має особливостей, що знижують його розмірність або повноту; регулярний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невироджений, р. невиродженого, д. невиродженому, з. невиродженого, о. невиродженим, м. невиродженім