невиробленість

[nɛʋɪroblɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “невироблений“: відсутність виробленості, недоробленість, незавершеність (зазвичай про художній твір, стиль тощо).

  2. (У геології) Стан мінеральної сировини, гірської породи або корисних копалин, коли вони не пройшли необхідну технологічну переробку для подальшого використання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. невиробленість, р. невиробленості, д. невиробленості, з. невиробленість, о. невиробленістю, м. невиробленості, к. невиробленосте

Більше записів