Значення
-
Властивість або стан, за якого поведінка, мова, манери тощо є природними, позбавленими штучності, напруженості або нарочитості; природність, свобода від примусу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невимушеність, р. невимушеності, д. невимушеності, з. невимушеність, о. невимушеністю, м. невимушеності, к. невимушеносте