Властивість за значенням прикметника «невимогливий»; відсутність високих або суворих вимог до когось або чогось; поміркованість у вимогах, поблажливість.
невимогливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника «невимогливий»; відсутність високих або суворих вимог до когось або чогось; поміркованість у вимогах, поблажливість.
Відсутні