1. Такий, що не є виключним; звичайний, загальноприйнятий, що не має особливих переваг або відмінних властивостей.
2. (У логіці та формальних мовах) Такий, що не є строго виключним; що допускає спільну істинність або сумісність двох тверджень або станів.