невиключний
[nɛʋɪkljut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не є виключним; звичайний, загальноприйнятий, що не має особливих переваг або відмінних властивостей.
-
(У логіці та формальних мовах) Такий, що не є строго виключним; що допускає спільну істинність або сумісність двох тверджень або станів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невиключний, р. невиключного, д. невиключному, з. невиключного, о. невиключним, м. невиключнім