**НЕВ’Ї́ЖДЖЕНИЙ**, а, е. Якого ще не в’їжджували; не привчений до їзди (про коня, віслюка тощо).
нев’їжджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
**НЕВ’Ї́ЖДЖЕНИЙ**, а, е. Якого ще не в’їжджували; не привчений до їзди (про коня, віслюка тощо).
Відсутні