1. Такий, що не піддається вигоюванню, не може бути вигоєний; стійкий до вигоювання (у техніці, металургії).
2. У переносному значенні: дуже міцний, незламний, стійкий (про характер, волю тощо).
невигойний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |