1. (у філософії, особливо в контексті вчення Григорія Сковороди) Такий, що не має здатності до споглядання внутрішньої, істинної сутності речей; духовно сліпий, що сприймає лише зовнішню, матеріальну оболонку світу.
2. (переносно) Людина, яка не бачить або не хоче бачити глибинний зміст явищ, істину; обмежений у розумінні.