1. Який не може видужати, одужати; такий, що не має перспективи одужання.
2. Який не може бути вилікуваний, усунений; невиправний, безвихідний (переносно).
невидужний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови